Невидима мережа організму: як нервові сигнали координують його роботу
З настанням осені ритм життя ніби знову пришвидшується: більше справ, менше пауз і постійна потреба швидко реагувати на те, що відбувається навколо. Багато справ відбувається на «автоматі» – ми навіть не помічаємо, як рука тягнеться до телефона, ноги автоматично підлаштовуються під швидкість ходьби, а пальці рефлекторно стискаються, щойно річ починає вислизати. Усе це здається настільки звичним, що ніхто навіть не замислюється, скільки процесів має відбутися в організмі за частку секунди, щоб виконати всі ці рухи.
Щойно рецептори шкіри, м’язів чи органів чуття сприймають подразнення, інформація у вигляді нервових імпульсів передається до спинного та головного мозку. Там сигнал опрацьовується, після чого нервова система надсилає відповідь до м’язів, які забезпечують виконання потрібної дії. Саме завдяки такому безперервному обміну імпульсами ми можемо швидко рухатися, реагувати на небезпеку, відчувати дотик, контролювати свою моторику.
Периферична нервова система охоплює мережу нервів, через які головний і спинний мозок постійно «спілкуються» з усіма системами організму. Завдяки цьому ми можемо сприймати тепло, холод, біль та швидко на них реагувати. Щоб зрозуміти, як працює нервова система, варто розібратися, як саме передаються нервові імпульси, що допомагає нервовим волокнам працювати злагоджено та які нутрієнти потрібні для їхньої нормальної роботи.
Від дотику до руху: який шлях проходить нервовий сигнал
Нервова система має два основні відділи — центральний і периферичний. До центральної нервової системи належать головний та спинний мозок. Периферична охоплює нерви, які проходять по всьому організму та забезпечують зв’язок із м’язами, шкірою й внутрішніми органами. Саме завдяки такій «мережі» інформація постійно передається в обох напрямках: від рецепторів до головного й спинного мозку, а звідти – до м’язів, внутрішніх органів і залоз.
Найпростіше пояснити роботу нервової системи на простому прикладі. Якщо випадково доторкнутися до гарячої поверхні, рецептори шкіри миттєво реагують на високу температуру та передають сигнал до спинного мозку. Там запускається захисний рефлекс і м’язи отримують команду швидко відсмикнути руку. Одночасно інформація надходить до головного мозку, де ми вже усвідомлюємо – поверхня була гарячою і спричинила біль. Між нервовими клітинами сигнал передається через синапси – своєрідні «мініатюрні контакти». Коли імпульс доходить до синапсу, вивільняються нейромедіатори – хімічні речовини, які передають сигнал наступній клітині.
Щоб імпульси могли рухатися нервовими волокнами безперешкодно, важливу роль відіграє мієлінова оболонка. Її можна порівняти з ізоляцією електричного кабелю. Оболонка вкриває аксон нервової клітини та допомагає нервовому імпульсу швидше проходити по ньому. Завдяки цьому організм може майже миттєво реагувати на подразнення та з високою точністю керувати нашими рухами.
Коли зв’язок дає збій: що впливає на роботу периферичних нервів
Щоб нервовий сигнал швидко й точно доходив до місця призначення, важливий стан усього нервового волокна – і самого аксона, і мієлінової оболонки, яка його вкриває. У периферичній нервовій системі мієлін утворюють шваннівські клітини. Якщо аксон або його захисна оболонка пошкоджуються, передача імпульсів може сповільнюватися або порушуватися. Саме тоді можуть з’являтися такі відчуття, як поколювання, оніміння, зниження чутливості чи м’язова слабкість кінцівок.
На стан периферичних нервів впливають різні чинники – від травм і тривалого здавлення нерва до порушень обміну речовин, окремих захворювань і дефіциту певних нутрієнтів. Тому здоров’я нервової системи залежить не лише від цілісності самих нервових волокон, а й від того, чи отримують нервові клітини достатньо речовин для енергетичного обміну, нормальної передачі сигналів і підтримки мієлінової оболонки.
Нервові волокна та нутрієнти: що відомо науці про їхню роль
Функціонування нервової системи багато в чому залежить від достатнього надходження нутрієнтів, які потрібні для нормальної роботи нервових клітин і збереження мієлінової оболонки. Один із таких нутрієнтів – вітамін B12, роль якого в роботі периферичних нервів вивчали у клінічних дослідженнях.
Одне з таких досліджень провела група науковців під керівництвом Тріантафіллоса Дідангелоса з Aristotle University of Thessaloniki та University Hospital AHEPA у Греції разом із колегами з Великої Британії та Німеччини. Його результати у 2021 році опублікували в науковому журналі Nutrients. Дослідники хотіли з’ясувати, чи вплине відновлення рівня вітаміну B12 на стан периферичних нервів у людей із діабетичною нейропатією. У дослідженні взяли участь 90 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, які щонайменше чотири роки приймали метформін і мали рівень B12 нижче 400 пмоль/л. Протягом року одна група щодня отримувала 1000 мкг метилкобаламіну, інша – плацебо.
Через 12 місяців у групі, яка приймала вітамін B12, його рівень у крові підвищився. Водночас покращилися й окремі показники роботи периферичних нервів: швидкість проведення нервового імпульсу, чутливість до вібрації та результати тестів, за допомогою яких лікарі оцінювали прояви нейропатії. Учасники також відзначали зменшення болю та покращення самопочуття у повсякденному житті.
Ще одне цікаве дослідження опублікували у 2017 році в Journal of Pain Research. Генріке Голдберг та його колеги з медичних центрів Бразилії та США провели дослідження за участю 400 дорослих пацієнтів із компресійними невралгіями – станами, за яких нерв подразнюється або стискається. Протягом 30 днів половина учасників отримувала вітамін B12 у поєднанні з двома нуклеотидами – уридинтрифосфатом і цитидинмонофосфатом, інша половина – лише B12. Науковців передусім цікавило, наскільки зміниться інтенсивність болю та повсякденне самопочуття пацієнтів. Наприкінці дослідження учасники, які отримували нуклеотиди разом із вітаміном B12, повідомляли про суттєве зменшення болю, ніж ті, хто приймав лише B12.
Обидва дослідження добре показують одну річ – для підтримки нервової системи важливий не абстрактний «набір вітамінів», а конкретні нутрієнти та їх достатня наявність в організмі. Саме тому нутрітивну підтримку нервової системи важливо оцінювати за роллю кожного компонента – для яких процесів він потрібен і яку функцію виконує в роботі нервових клітин.
Orthomol Neuro: нутрієнтна підтримка для «мережі», яка працює без перерви
Коли йдеться про те, як зміцнити нервову систему, важливо пам’ятати – нервовим клітинам потрібні не лише відпочинок і менше стресу, а й достатнє надходження нутрієнтів необхідних для передачі нервових сигналів і нормального стану нервових волокон. Orthomol Neuro – вітамінно-мінеральний комплекс, створений для підтримки роботи периферичної нервової системи. До його складу входять вітаміни B1, B6, B12, фолієва кислота, магній, уридинмонофосфат і цитидинмонофосфат.
Важливу роль відіграють вітаміни групи B, які залучені до різних процесів у роботі нервових клітин. Вітамін B1 (тіамін), потрібен для нормальної роботи нервової системи та бере участь у синтезі ацетилхоліну – нейромедіатора, за допомогою якого нервові клітини передають сигнали. Вітамін B6 необхідний для утворення дофаміну, серотоніну та інших речовин, які забезпечують передачу інформації між нервовими клітинами. Фолієва кислота бере участь в обміні амінокислот і синтезі нейромедіаторів. Як ми зазначали, вагоме значення має вітамін B12. Він важливий для утворення та відновлення мієлінової оболонки – захисного шару навколо нервових волокон, який допомагає імпульсу швидко проходити по аксону.
Для нервової системи магній відіграє ключову роль. Він потрібен організму, щоб підтримувати нормальну передачу нервових імпульсів та взаємодію нервів із м’язами. Завдяки цьому, сигнали від нервових клітин вчасно доходять до м’язів і допомагають координувати їхню роботу.
До складу Orthomol Neuro також входять уридинмонофосфат і цитидинмонофосфат – піримідинові нуклеотиди, пов’язані з процесами в нервовій тканині.
Orthomol Neuro приймають по одній капсулі на день під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Німецький комплекс для нервової системи може доповнювати раціон нутрієнтами, важливими для нормальної роботи периферичних нервів. Водночас при тривалому онімінні, болю, порушенні чутливості чи м’язовій слабкості важливо з’ясувати причину таких симптомів та проконсультуватися з лікарем.