Джетлаг і акліматизація: як не захворіти після перельоту | Orthomol

Після перельоту болить голова, дере в горлі, бракує сил – і перша думка, що виникає: підхопили застуду в літаку. Але погане самопочуття не завжди пов’язане з інфекцією. Недосипання, джетлаг і акліматизація теж можуть даватися взнаки, хоча ризик заразитися вірусом під час подорожі справді існує.

Особливо прикро, коли так починається довгоочікувана відпустка. Замість моря, екскурсій і нових вражень хочеться залишитися в готельному номері, щоб відіспатися та відновити сили. Але де ризик підхопити вірус вищий – в аеропорту чи літаку? Чому після далекої дороги організму іноді тяжко пристосуватися до нових умов? І що зробити, аби не провести перші дні відпустки в ліжку?

Аеропорт, літак і натовп: де ризик захворіти вищий

Багато хто вважає літак справжнім джерелом вірусів – десятки пасажирів годинами сидять у замкненому просторі й дихають одним повітрям. Але насправді це не зовсім так, адже у сучасних пасажирських авіалайнерах воно оновлюється приблизно 20–30 разів на годину, а HEPA-фільтри затримують 99,97% частинок розміром від 0,3 мкм. Повітряні потоки переважно спрямовані зверху вниз, що обмежує поширення забрудненого повітря вздовж салону. Але повністю виключити зараження неможливо. Якщо поруч кашляє інфікований пасажир, вірусні частинки можуть потрапити до інших людей. 

Насправді найбільший ризик заразитися виникає ще до посадки. Черги на реєстрацію, контроль безпеки, скупчення людей біля виходів на посадку – усюди доводиться стояти близько один до одного. До того ж пасажири постійно користуються пластиковими лотками, поручнями, кнопками ліфтів і дверними ручками. Звідти збудники інфекцій можуть потрапити на руки, а потім до організму через ніс, рот чи очі, якщо до них торкатися. Хоча респіраторні віруси переважно передаються через повітря.

У переповнених автобусах та закритих переходах ризик зараження може бути ще вищим. Тут люди тривалий час перебувають близько одне до одного, а за недостатньої вентиляції вірусні частинки можуть накопичуватися в повітрі.

Є й інша особливість авіаперельотів – надзвичайно сухе повітря. Вологість у салоні часто становить 20…25%, через що пересихають слизові оболонки носа, горла та очей. Це може викликати першіння й дискомфорт навіть без інфекції.

Тому неприємні відчуття після польоту не завжди означають застуду. До того ж на самопочуття впливають нічні перельоти, недосипання, стрес і різка зміна звичного режиму. Саме ці чинники нерідко роблять перші дні подорожі складнішими, ніж очікувалося.

Недосип, стрес і зміна режиму: як подорож впливає на самопочуття

Нічний рейс, ранній підйом, пересадки, хвилювання через багаж – іноді дорога виснажує сильніше, ніж кілька робочих днів. Недосипання погіршує концентрацію та швидкість реакції, стрес посилює напруження і дратівливість, а незвичний графік харчування може спричиняти проблеми з травленням. Особливо відчутними ці зміни стають після далеких перельотів.

Джетлаг – це тимчасове порушення звичного ритму сну й бадьорості після швидкої зміни часових поясів. Наш біологічний годинник ще працює за домашнім часом, хоча навколо вже інший розпорядок дня.

Через це вдень хилить на сон, уночі важко заснути, погіршуються настрій і працездатність. Змінюється також звичний добовий ритм мелатоніну та кортизолу – гормонів, пов'язаних зі сном і бадьорістю. А якщо до цього додаються втома після дороги і постійне хвилювання, пристосуватися до нового режиму стає ще складніше.

Цікаво, що швидкість адаптації залежить навіть від напрямку перельоту. Організму зазвичай легше звикнути до пізнього засинання, ніж перебудуватися на ранній сон.

Критерій	Подорож на захід (наздоганяючи сонце)	Подорож на схід (назустріч сонцю)
Як відчувається	День ніби подовжується	День ніби скорочується
Адаптація	Зазвичай легше: простіше лягати пізніше	Часто складніша: потрібно засинати раніше
Типові прояви	Рання вечірня сонливість, передчасне пробудження	Важке засинання, сонливість уранці
Що допомагає	Поступово зміщувати сон на пізніший час	За кілька днів до польоту починати засинати раніше

Симптоми акліматизації: як організм реагує на нові умови

Навіть без зміни часових поясів подорож може позначитися на самопочутті. Адже організму іноді доводиться звикати до незвичної температури, вологості повітря чи висоти над рівнем моря.

Симптоми акліматизації залежать від умов, у яких опинилася людина:

• Спекотний регіон. У перші дні швидше виникає втома, відчувається сильна спрага та посилюється потовиділення.
• Високогір'я. Через меншу кількість кисню фізичні навантаження даються тяжче. А головний біль, нудота та запаморочення після підйому можуть свідчити про висотну хворобу.
• Висока вологість. Піт повільніше випаровується зі шкіри, тому організму складніше охолоджуватися. Через це спека переноситься гірше, навіть якщо температура не надто висока.

Тому слабкість і погане самопочуття після перельоту в інший регіон не завжди означають застуду. Іноді це реакція організму на нові умови, до яких він поступово адаптується, а на це потрібен час.

5 правил, які допоможуть менше хворіти під час подорожей

Чи можна зробити переліт менш виснажливим і знизити ризик застуди? Так, і починати варто ще до поїздки. Якщо ви замислюєтесь, як не захворіти під час подорожі, зверніть увагу на кілька простих правил.

1. Підготуйтеся до зміни часових поясів. За 2–3 дні до далекого перельоту поступово змінюйте час сну. Перед подорожжю на схід лягайте раніше, на захід – пізніше. Навіть зміщення на 0,5-1 год щодня може полегшити джетлаг.
2. Захистіть слизові від сухого повітря. Під час польоту регулярно пийте воду, а за відчуття сухості в носі можна скористатися сольовим спреєм. Для очей підійдуть спеціальні зволожувальні краплі – так звані «штучні сльози», які допомагають усунути сухість і дискомфорт.
3. Не поспішайте з екскурсіями в перший день. Якщо попереду різка зміна клімату, дайте собі час на відпочинок. Акліматизація до спеки чи висоти відбувається поступово, тому фізичні навантаження в перші дні краще зменшити. Харчуватися й відпочивати намагайтеся вже за місцевим розкладом.
4. Допоможіть організму налагодити сон. Після прильоту намагайтеся засинати й прокидатися за місцевим часом. Якщо вдень сильно хилить на сон, можна подрімати 20–30 хвилин, але не перед нічним відпочинком. А в літаку краще виспатися допоможуть маска для очей і беруші.
5. Дотримуйтесь гігієни. Мийте руки після відвідування громадських місць, користуйтеся антисептиком після контакту зі спільними поверхнями. У переповненому транспорті або поруч із людьми, які кашляють, доречно вдягнути захисну маску.

Ці звички не гарантують повного захисту від інфекцій, але допомагають зменшити ризики й легше перенести подорож.

Як підтримати імунітет, якщо ви часто подорожуєте

У подорожах повноцінне харчування часто відходить на другий план. Сніданок нашвидкуруч, перекус в аеропорту, пізня вечеря після екскурсій – у такому ритмі складно стежити за різноманітністю раціону, щоб отримувати достатньо вітамінів, мінералів та інших поживних речовин. А саме вони і потрібні організму, щоб підтримувати гарне самопочуття та нормальну роботу імунної системи. Тому у подорожі варто харчуватися різноманітно, а не обмежуватися швидкими перекусами.

Але коли харчування не повністю забезпечує потреби організму в нутрієнтах, додатковою підтримкою може стати спеціалізований комплекс мінералів та вітамінів для імунітету Orthomol Immun. Він створений для підтримки імунної системи, зокрема в період стресу, втоми й підвищених навантажень.

Його особливість – багатокомпонентний склад, який допомагає підтримувати організм одразу в кількох напрямках: від нормальної роботи імунних клітин і захисту слизових оболонок до енергетичного обміну та боротьби з оксидативним стресом. Кожен нутрієнт виконує свою роль:

• Вітамін A. Підтримує нормальну роботу імунної системи та стан слизових оболонок, які першими контактують зі збудниками інфекцій.
• Вітаміни групи B. Беруть участь в енергетичному обміні та роботі нервової системи, допомагаючи забезпечувати нормальне функціонування організму під час навантажень.
• Вітамін C. Необхідний для роботи імунних клітин, допомагає нейтралізувати вільні радикали та захищати клітини від окисного стресу.
• Вітамін E. Захищає клітинні мембрани від пошкодження вільними радикалами, що важливо для нормальної роботи клітин, зокрема імунних.
• Цинк. Підтримує роботу імунних клітин, які допомагають організму розпізнавати збудників і реагувати на інфекції.
• Селен. Допомагає захищати клітини від пошкоджень, пов'язаних з окисним стресом.
• Мідь. Необхідна для нормальної роботи імунної системи та ферментів, що беруть участь у клітинному захисті.
• Йод. Потрібний для синтезу гормонів щитоподібної залози, які регулюють обмін речовин і впливають на загальне самопочуття.

Формулу також доповнюють рослинні компоненти – цитрусові біофлавоноїди, лютеїн і лікопен. Біофлавоноїди сприяють регуляції запальних процесів, лютеїн допомагає захищати клітини від окисного стресу, а лікопен завдяки антиоксидантним і протизапальним властивостям може підтримувати збалансовану імунну відповідь.

Для тих, хто часто подорожує, зручним буде питний формат Orthomol Immun. Добова порція складається з однієї пляшечки об'ємом 20 мл і двох таблеток – із йодом та фолієвою кислотою. Перед вживанням пляшечку рекомендовано збовтати, а її вміст прийняти разом із таблетками під час або після їди.

Хороша подорож починається ще до посадки в літак. Достатній сон, продуманий режим, гігієна, повноцінне харчування та нутрієнтна підтримка допомагають організму легше перенести дорогу й пристосуватися до нових умов. Адже значно приємніше витрачати час на нові враження, ніж провести половину відпустки в готельному номері.