Біоритми: чому наш організм по-різному працює у різний час доби та пору року?

Чому одна людина зранку сповнена енергії, а інша — ледь встає з ліжка? Чому наша продуктивність і настрій можуть різко змінюватися протягом дня без видимих причин? І як трапляється, що в один час ми сповнені сил та бажань, а в інший - з трудом змушуємо себе щось робити? Усе це - не примхи нашої свідомості, не лінь і не вигадка, а підтверджена хронобіологією дія внутрішнього біологічного годинника.
Хронобіологія — це офіційна наука, яка вивчає, як людський організм реагує на зміну світла, часу доби та сезонів. 

Що таке біоритми людини?

Біоритми — це наш внутрішній годинник, яким керує частинка мозку — гіпоталамус. Він визначає, коли нам хочеться спати, коли ми втомлені, бадьорі, або голодні. Наші біоритми — це результат еволюції й пристосування до навколишнього світу. У давнину людям треба було вчасно прокидатися, щоб встигнути зібрати їжу, попрацювати або подбати про безпеку. А ввечері — відпочити, щоб відновити сили.

Так тіло було «навчене» економити енергію і використовувати її там, де вона найбільше потрібна. Тому в певні моменти дня ми відчуваємо приплив сил — це час, коли природно організм максимально підготовлений до активності. А в інші — він наче «гальмує», даючи сигнал, що йому потрібне відновлення. Ці цикли допомагають нам уникати перенапруги й краще справлятися з різними задачами.
Тож біоритми — це внутрішній компас, який допомагає жити в гармонії з часом і навколишнім світом. Якщо ми ігноруємо дані сигнали, це призводить до стресу, а потім - й до проблем зі здоров’ям.

Види біоритмів

Так, їх декілька:

• Добові або циркадні біоритми: це наш головний внутрішній годинник. Він відповідає за те, щоб ми прокидалися вранці, відчували пік енергії вдень і хотіли спати вночі. Головним «маяком» для циркадних ритмів є світло. Коли світло потрапляє на сітківку очей, вони передають цей сигнал в гіпоталамус, а той задає темп усім внутрішнім процесам, зокрема, управляє виробленням деяких гормонів, як-от мелатоніну — «гормону сну» (виробляється в темряві й допомагає організму підготуватися до сну). Циркадні ритми також впливають на нашу температуру тіла, артеріальний тиск, активність мозку, апетит і імунітет. Саме тому ми відчуваємо коливання енергії, концентрації та настрою протягом дня. 

• Місячні біоритми: вони пов’язані з впливом Місяця на наш організм, і тривають приблизно 28 днів, що відповідає фазам цього небесного тіла. Фази Місяця — новий Місяць, перша чверть, повня, остання чверть створюють регулярні коливання у світловому циклі вночі, що, як показують дослідження, впливає на роботу нашої нервової системи, гормональний фон та навіть на активність клітин організму. Хоча ми живемо зараз зі штучним освітленням, наші тіла все одно відчувають сезонні ритми. Прикладом місячних біоритмів є менструальний цикл у жінок, який приблизно збігається з місячним — 28 днів. У чоловіків та жінок місячні біоритми позначаються на якості сну, рівні активності й навіть на реакції імунної системи. Наприклад, деякі дослідження свідчать, що в повню сон може ставати менш глибоким, а в новий Місяць — більш спокійним і відновлювальним.

• Сезонні біоритми: це ритми, що пов’язують нас зі зміною пір року. Вони відображають адаптацію нашого організму до змін довжини дня, температури, вологості та інших природних факторів. Відповідно до науки, це пов’язано з роботою гормональної системи. Наприклад, взимку, коли світловий день коротший, в організмі збільшується вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за сонливість. Це призводить до зниження активності, а у деяких людей — навіть до сезонної депресії (сезонного афективного розладу). Водночас навесні та влітку, ми, навпаки, відчуваємо приплив сил і гарний настрій завдяки більш тривалому світловому дню та підвищенню рівня серотоніну — «гормону щастя». Сезонні біоритми також впливають на роботу імунної системи, обмін речовин, апетит і схильність до певних захворювань. Наприклад, взимку організм може потребувати більше вітамінів і мікроелементів для підтримки захисних сил, а влітку — краще справлятися з навантаженнями й швидше відновлюватися.

Сови, жайворонки й голуби - який ви птах?

Окрім добових, місячних і сезонних ритмів, кожна людина має ще й власний унікальний режим активності — він називається хронотип. Це вроджена схильність організму до певного режиму сну, неспання, та часу найбільшої енергійності.  
У сучасній хронобіології виділяють три основні хронотипи:

• «Жайворонки» — ті, хто прокидається легко і рано. Їх найвища активність припадає на першу половину дня. Після 18:00 енергія поступово спадає, і ввечері такі люди швидко втомлюються. Вони часто лягають спати до 22–23 години, і для них найкращий час для інтелектуальної чи фізичної роботи — ранок. “Жайворонків” серед усіх людей планети небагато - не більше 15-16%.
• «Сови» — для них вставати рано - це часто “майже біль”, а пік їхньої активності припадає на другу половину дня. Їм комфортно працювати ввечері, вони повільно «розхитуються» вранці, і часто засинають після опівночі. “Сов” більше, ніж “жайворонків” - близько 33%.

• «Голуби» — найпоширеніший тип (близько 50% людей), який має гнучкий ритм. Вони не настільки ранкові, як «жайворонки», і не такі нічні, як «сови». Їхня активність більш рівномірно розподілена протягом дня, без різких стрибків. Такий хронотип добре адаптується до різних умов і графіків.

Дослідження показують, що хронотип визначається генетично, а також залежить від віку. Наприклад, діти частіше — «жайворонки», підлітки — майже завжди «сови», а в дорослому віці хронотип стабілізується. З віком люди знову можуть стати «жайворонками».
Знати свій хронотип — важливо. Це допомагає організовувати день так, щоб складні завдання виконувати в найпродуктивніший період, а в години природного спаду — не вимагати від себе надзусиль. 

Як поєднати біоритми та вітамінну підтримку: коли приймати вітаміни?

Наші біоритми визначають не лише рівень енергії та настрій протягом дня, а й те, наскільки ефективно організм засвоює поживні речовини. Все тому, що система травлення синхронізована з біоритмами, і якщо вони порушуються, це викликає збій у виробленні шлункових соків, ферментів і моторики кишківника. Тому час приймання вітамінів має значення.
Більшість вітамінів Orthomol рекомендовано приймати в першій половині дня — під час сніданку або одразу після. Саме в цей період активізуються процеси травлення, покращується всмоктування мікронутрієнтів, і організм готовий до навантажень. Наприклад, вітаміни групи B, вітамін C, магній або коензим Q10 мають стимулюючий ефект, тому їх краще вживати зранку, щоб підтримати концентрацію, витривалість і загальний тонус. 
Однак є й виключення. Комплекси, що містять мелатонін або речовини, які сприяють заспокоєнню та релаксації (наприклад, екстракти меліси або цитрат магнію), краще приймати ввечері, щоб покращити якість сну і відновлення.

Німецькі ортомолекулярні вітаміни Orthomol створені з урахуванням хронобіології:

• Ті, що потрібно приймати вранці, цілий день підтримують організм у фазі активності (це стосується, наприклад таких комплексів як Orthomol Vital, Orthomol Sport, Orthomol Mental). Вони стимулюють обмін речовин, мозкову діяльність, імунітет, роботу м'язів тощо);
• Деякі комплекси, як-от вітаміни для імунітету можна приймати у будь-який час доби, головне — дотримуватись регулярності. До таких вітамінів для підтримки імунітету належать Orthomol Vitamin C depo, Orthomol I-CAre та
  Orthomol Immun;
• А ті комплекси, які рекомендовано приймати ввечері, допомагають розслабитися, знизити рівень кортизолу та покращити сон (Orthomol Nemuri night, Orthomol Magnesium Plus).

Отже, поєднання правильного часу приймання вітамінів із власними біоритмами дозволяє отримати максимальну користь від нутрієнтів і залишатися в гармонії з природою.