Чому все більше людей страждає на алергії та аутоімунні захворювання?

Чи помічаєте ви, що сьогодні алергії є майже у всіх - на них страждають навіть маленькі діти? А чи звертаєте увагу, скільки людей зараз стикаються з аутоімунними хворобами та порушеннями обміну речовин? Здається, людський організм все частіше сприймає нормальне як загрозу. 
Вчені вважають, що винним у цьому є здебільшого харчування, бо ще зовсім недавно основу нашого раціону становили овочі, фрукти, зелень, бобові та злаки. Це була доступна, проста їжа, яка відносно легко здобувалась та готувалась. Вона швидко насичувала, дарувала енергію й давала надовго відчуття ситості. І людський організм її чудово сприймав, бо саме до такої їжі адаптувався еволюційно. У ній було багато клітковини та природних ферментів.
Та з часом усе змінилося - оброблені, готові до вживання продукти витіснили з нашого раціону фрукти та овочі. Сьогодні вони стали тим, що легко здобути: їх не потрібно вирощувати, чистити, готувати. Ми просто відкриваємо їх, розігріваємо, їмо майже на ходу, і швидко отримуємо відчуття ситості. Але така їжа позбавлена клітковини та природних ферментів. А без них наш кишківник, а отже, й імунітет, не можуть повноцінно працювати - звідси й аутоімунні хвороби, і алергії.
 

Вчені називають кишковий мікробіом окремим важливим органом

У нашому кишківнику мешкає цілий невидимий світ - мільярди бактерій, які утворюють мікробіоту. Це - наші партнери, з якими ми співіснуємо у тісному симбіозі: вони допомагають нам перетравлювати їжу, виробляють вітаміни, захищають від шкідливих мікробів і впливають на наш настрій й імунітет. Зі свого боку, ми забезпечуємо їх "житлом" та харчуванням. 
З кожним роком вчені все більше дізнаються про цей світ - вже встановлено, що від кишкової мікрофлори залежить робота шлунку, шкіри, серця та судин, він напряму впливає на обмін речовин та імунітет. І сьогодні вже багато лікарів та науковців називають його окремим важливим органом. 
Однак чим ми його зараз годуємо? Картоплею фрі та печивом? Бутербродами та тістечками? Мівіною й цукерками?

Тоді як йому потрібні зовсім інші речовини. Насамперед - харчові волокна (клітковина), які містяться у свіжих овочах, фруктах, бобових, горіхах, насінні та цілозернових продуктах. Це - головна їжа для корисних бактерій. Вони перетворюють клітковину на коротколанцюгові жирні кислоти, які заспокоюють запалення у кишківнику, живлять клітини його стінок і підтримують захисні сили організму.
Ще важливішими для кишкового світу є пребіотики - особливі речовини, які стимулюють ріст "правильних" мікроорганізмів. Це, зокрема, фруктоолігосахариди, інулін, галактоолігосахариди - їх можна знайти в цикорії, часнику, цибулі, бананах, спаржі, топінамбурі, та в готових дієтичних добавках.
І, звісно, нашій мікрофлорі потрібна енергія, яку вона отримує з глюкози, що утворюється при розщепленні повільних вуглеводів, таких як бурий рис, вівсянка, кіноа чи гречка. 
Та ми зараз за день часто з’їдаємо, може, один невеличкий салатик та яблучко, і продовжуємо чекати, що кишкова мікрофлора буде на цьому гарно працювати. А вона по-справжньому голодує, вмирає і наш організм реагує на це алергіями, ожирінням, діабетом, та психічними розладами.

Чим потрібно годувати кишковий мікробіом?

Насамперед клітковиною, пребіотиками та пробіотиками.

Клітковина

Клітковина дає мікрофлорі насичення, а нам - розм’якшення калових мас, нормальну перистальтику кишківника, покращення базового метаболізму, контроль ваги, зниження рівня «поганого» холестерину, а також зменшення запалень й ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу й деяких форм раку.
Клітковини є два типи:

• Розчинна - вона допомагає знижувати холестерин та цукор в крові;
• Нерозчинна - забезпечує відчуття ситості та регулярність випорожнень.

Та сучасні наукові дослідження свідчать: не потрібно зосереджуватись на типах клітковини, варто просто слідкувати за її загальною кількістю в раціоні та пити достатньо чистої води.
Якщо після того, як прочитаєте цю статтю, захочете збільшити вживання клітковини, робіть це поступово, щоб ваша травна система адаптувалась і не почала різко утворювати гази, що можуть призвести до здуття живота. З кожним днем їжте або пийте готову клітковину (її можна купити в аптеці) трохи більше, ніж вчора, і приблизно за тиждень ваш організм до цього звикне.
Скільки клітковини нам потрібно:
Існує формула такого розрахунку: людському організму потрібно 14 грамів клітковини на кожні 1000 споживаних калорій. Але користуватися даною формулою складно - це потрібно підраховувати калорії, які ви з’їли, й зважувати клітковину. Тому експерти радять просто якомога більше їсти фруктів, овочів, ягід, бобових, круп, насіння та горіхів. 

Пробіотики та пребіотики

Пробіотики - це культури тих самих корисних бактерій, які й живуть у нашому кишківнику. А пребіотики - речовини, що сприяють їхньому розмноженню.
І пробіотики, і пребіотики містяться у так званих ферментованих продуктах - квашених овочах та деяких молочних продуктах. 
Під час приготування вони проходять певну ферментацію - у них розмножуються корисні лакто- та біфідобактерії, що живляться цукром і крохмалем даних продуктів, і створюють молочну кислоту. 

Цікавий факт: пиво та деякі види вина, як-от, наприклад, сидр, це теж ферментовані продукти, і з самого початку вони містять корисні для людського здоров’я бактерії. Однак, якщо вони робляться не в домашніх умовах, а у промислових масштабах, на кінцевому етапі їх приготування ці бактерії знищуються.

Точна кількість та конкретні штами бактерій у ферментованих продуктах залежать від способу їх виробництва, однак окрім пробіотиків та пребіотикоів, вони також містять інші цінні поживні речовини, такі як ферменти, вітаміни групи В та омега-3 жирні кислоти.
Як часто слід їсти ферментовані продукти?
Тут немає ніяких формул розрахунку, і експерти кажуть, що їх потрібно їсти якомога більше.
Які ферментовані продукти слід обирати?
Йогурт є одним із найпопулярніших ферментованих продуктів (шукайте на етикетці слова «живі та активні культури»). 
Потім є кімчі (корейська пряна ферментована капуста з овочами), наша звичайна білокачанна та цвітна квашена капуста, квашений часник, огірки, помідори, та інші соління, кефір, ряжанка, сироватка, кумис та айран, соєвий сир темпе та місо-паста.

Також наситити кишківник пребіотиками та культурами пробіотиків можуть допомогти дуже якісні німецькі вітамінні комплекси Ортомол: 

• Orthomol Pro 6: комплекс для підтримки роботи кишківника, обмінних процесів та імунної системи. Містить пробіотики - лакто- та біфідобактерії, пребіотики та вітамін С. Сприяє відновленню мікрофлори кишківника, особливо після приймання антибіотиків, та підтримує імунну систему.
• Orthomol Pro Metabol: комплекс для відновлення кишкової мікрофлори. Містить пробіотики та пребіотики у поєднанні з цинком. Підтримує імунітет, здоров'я кишківника та шкіри, корисний у контролі ваги.
• Orthomol Immun Pro: Комплекс для зміцнення імунітету з інуліном, лакто- та біфідобактеріями, вітамінами А, Е, С та мікроелементами. Підтримує імунітет та відновлює мікрофлору кишківника після хвороб та приймання важких медикаментів.
• Orthomol Pro Junior: дитячий комплекс у вигляді жувальних ведмедиків. Містить про- та пребіотики с вітаміном С. Покращує роботу дитячого кишківника, імунітету та обміну речовин.