Хронічний стрес фізично змінює наш мозок
Всім відомий факт, що сильні потрясіння або хронічний стрес можуть призвести до таких емоційних наслідків, як втрата апетиту та сну, дратівливості, або, навпаки, апатичності. І тільки нещодавно вчені встановили, що хронічний стрес завдає й фізичних ушкоджень нашому мозку.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Revue Neurologique, демонструє, що стрес порушує функціонування двох основних систем головного мозку - їх умовно називають «системою емоцій» і «системою пізнання”. Це може негативно змінити наші реакції на найпростіші щоденні проблеми, а також здатність контролювати емоції, запам’ятовувати та обробляти нову інформацію.
Як стрес впливає на людський мозок
Збільшується розмір ділянки мозку, яка відповідає за емоції
Всередині півкуль людського мозку є ділянка, яку називають мигдалеподі́бним ті́лом.
Вчені вважають, що у мигдалині формуються наші емоцій - і позитивні, і негативні.
.jpg)
Мигдалина відіграє ключову роль у процесі самозбереження, бо вона обробляє інформацію, отриману від органів чуття (вух, очей, шкіри) на наявність потенційної загрози для нашого життя.
Як тільки мигдалеподібне тіло встановлює, що загроза є (наприклад, ми чуємо звуки вибуху, або бачимо щось страшне), воно формує емоцію: страх - щоб бігти ховатися від загрози, або гнів - щоб битися за збереження свого життя (реакція “бий або біжи”).
Як встановили вчені, коли людина перебуває у стані хронічного стресу, її мигдалина починає бути надмірно активною, і постійно продукує реакцію “бий або біжи”. Таке збудження викликає швидке серцебиття, напруження м’язів, пришвидшене дихання, і надмірну чутливість до навколишніх деталей.
Подібний стан людини часто описують «на взводі».
Гіперактивність мигдалини може призвести до панічних атак, сильних емоційних сплесків і агресії. З часом це виснажує нервову систему, що веде до підвищеної дратівливості й нездатності контролювати ані емоції, ані дії. І в решті решт мигдалина стає значно більшою за розміром у порівнянні з нормою.
Втрачається здатність себе контролювати
У нашому мозку є ділянка, що відповідає за раціональне “обдумування” емоцій. Ця ділянка називається префронтальною корою.
Вона аналізує емоції, які виникають у мигдалині, і “роздумує”, чи дійсно небезпека реальна.
Наприклад, якщо ви йдете до керівника і боїтеся критики, мигдалина може активувати реакцію «бий або біжи». Але префронтальна кора вас заспокоїть, бо оцінить цю ситуацію як неприємну, але не таку, що загрожує життю.
Останні наукові дослідження показали, що хронічний стрес зменшує активність нервових клітин префронтальної кори, що призводить до втрати її здатності правильно оцінювати емоції.
В результаті мозок навіть невеличку проблему або конфлікт сприймає справжньою загрозою для життя. Саме тому люди, які пережили сильний гострий або хронічний стрес, не в змозі себе контролювати, і вибухають від будь-чого.
Не розуміємо реальність
Гіпокамп – це частина нашого мозку, яка відповідає за зберігання пам'яті. Саме пам’ять дає нам змогу відрізняти минулі події від сучасних.
Психічна травма та хронічний стрес можуть порушувати функціонування гіпокампа, і проявляється це у різних людей по-різному. Хтось може забути частину свого минулого (але не травмуючої події), інші - відчувають паніку щоразу, коли навколо відбувається щось, що нагадує їм умови, коли сталась травма.
Це пов'язано із тим, що через сильний гострий або хронічний стрес гіпокамп стає меншим за розміром, погано запам’ятовує інформацію, та втрачає здатність розрізняти, де минуле, а де теперішнє.
Що робити, якщо мозок постраждав від сильного гострого або хронічного стресу
У важких випадках треба негайно звертатися до психотерапевта.
А у разі потерпання від хронічного стресу робіть це, аби зменшити його негативні наслідки:
- Правильно харчуйтесь: Їжте різноманітну їжу, багату на вітаміни та мінерали, щоб підтримувати рівень енергії та загального здоров’я;
- Приймайте вітаміни для мозку: Наприклад, ортомолекулярний комплекс Orthomol Mental.
Orthomol Mental - це комплекс вітамінів, який природним чином зменшує вироблення гормону стресу кортизолу, заспокоює та покращує сон і настрій, активує мозкову діяльність, підсилює захисні сили організму у протистоянні стресу, зміцнює нервову систему та запобігає емоційним зривам, зменшує втомлюваність та покращує довгострокову й короткострокову пам'ять, регенерує клітини мозку і підсилює мозковий кровообіг, поліпшує інтелектуальні здібності;
- Будьте фізично активними: Доведено - це допомагає знижувати рівень стресу;
- Дотримуйтесь графіка сну;
- Практикуйте техніки релаксації: Такі як медитація, дихальні вправи або прогресивна м'язова релаксація;
- Спілкуйтесь з друзями та близькими: Обговорюйте з ними проблеми й отримуйте підтримку;
- Займайтесь тим, що вам приносить задоволення;
- Обмежте вживання кофеїну, нікотину та алкоголю;
- Зосереджуйтеся на позитивних моментах життя і практикуйте вдячність.

.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)